"Жінка без форми - це як село без святині" - журналістка Настя Мельниченко зібрала 200 висловів про принади тіла.
Настя Мельниченко, 29-річна журналістка з Києва, протягом кількох років займається вивченням та збором старовинних українських висловів, в яких згадується слово "срака". Вона зазначає, що інтерес до такої лексики виник у неї ще в дитинстві, коли її бабуся Ніна Данилівна Стеценко часто вживала подібні вирази у звичайних розмовах.
Українська мова без табу: чому старовинні вислови про сраку викликали хвилю дискусій
Про унікальний "фольклорний підхід" Насті Мельниченко повідомляє видання Gazeta.ua.
Коли з'явився інтернет, стало простіше. Вислови про сраку почали присилати знайомі і друзі, каже журналістка. Тепер має в добірці більше двохсот перлів. Ось деякі з них:
"Як півня з-за чагарника" — так говорять, коли щось важко розгледіти або має непривабливий вигляд.
"Готуй борщ, а я поки що піду спостерігати за солдатами" -- коли щось виконано недбало.
"Потрапив у неприємності, бачив багато непривабливого" -- так можна описати ситуацію, коли людина висловлює думки з теми, в якій не розбирається.
"Сери-перди-грійся" -- коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше.
"Якщо не бажаєш страждати, то не створюй собі проблем."
"Якщо не сміття, то брудна тріска."
"Зовсім не зможу, якби й намагався — це неможливо."
"Самотній, як палець в сраці".
"Мій коханий — сім разів у незручних ситуаціях опинився."
"Як є, так і честь, а якщо обмежено, то терпи, дупе".
"Хитра срака пердить тихо, а смердить -- на все село" -- про бабів-пліткарок.
"Зник, немов у далекі краї, коли хтось затримується."
"Не в'яжи дурниць дівчині у волосся" — не зводь наклеп на порядну дівчину.
"О, ти москалю, який же ти неприємний!"
"Щоб тя гівно доганяло" -- щоб не було тобі спокою.
"Споживати їжу — не те ж саме, що поспішати, тому можна трохи почекати."
"Красива, мов перевернута колиска."
"Срав пес" -- себто, ніц не вийде.
"Сидить, як срака в гостях" -- тихо.
"Схоже, як шторки на задньому дворі."
"Всрайся, та не дайся" -- так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.
"Яка ж це радість – бути на природі, коли думки вільно мандрують, вітер ніжно гойдає, а зад розкриває аромати квітів."
Є навіть пісня про сраку: "Летить сова, летить сова кругом села,
ручки-ножки підкорчила,
хлопцям сраку вистерчила.
А ви, друзі, ви, друзі, не дивуйтеся,
сову в сраку поцілуйте".
Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала.
Чому журналістку зацікавила ця лексика?
Настя Мельниченко розповідає:
Які особливості української сороміцької лексики в порівнянні з російською та польською?
Можна говорити про "анальний" характер української сороміцької лексики, на відміну від "генітального" забарвлення російської. Українцям не характерно матюкатися: "бл...ь", "є...ать", "х...ня". У нас все через "сраку". Ще є третя група такої лексики -- яка стосується богохульства. Її найбільше вживають у Польщі. Але навіть вислови про сраку українські -- не лайливі. Просто хочуть сказати так, щоб смачно було -- "гімном заліпити". Лайливих слів, пов'язаних зі сракою, все одно мало. Є, але вони скоріше добрі. У нас до сраки відносилися з повагою.
Ще сто років тому ця і подібна табуйована лексика була широко вживаною?
"Козі весело, коли вона у багнюці" -- ілюстрація до сміху без вагомих підстав. Цей вислів зафіксований на Донеччині. Наступні приклади з Полтавщини та Черкащини:
"Чи не бажаєш спробувати морозну гімну?" -- мова про примхи.
"Чого крутишся, як гімно в ополонці?"
"Делала, творила, лепила — не хватило материалов."
"А там того шумовиння, як на сраці ластовиння" -- про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.
Загадка з Хмельниччини: "Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить". Гімно це. Ще там казали: "Теля в сраці, а баба довбнею маха" -- коли хтось розводить паніку наперед.
У Яготинському районі поблизу Києва вислів "Срака-кочерга" та приказка "Шукати в сраці шкварка" вживаються для позначення ситуацій, коли хтось прагне знайти недоліки або причепитися до чогось.
Читайте також в "Коментарях", як правильно сказати українською мовою "форточка".
