"Відповідь на російські ракетні обстріли: FT представила новий підхід у боротьбі з загрозами"

Україна повинна не лише перехоплювати, а й ліквідовувати виробництво балістичних ракет.

Після чотирьох з половиною років активного конфлікту між Росією та Україною, бойові дії все більшою мірою переміщуються у повітряний простір. Широке використання дронів і різноманітних сенсорних технологій на фронті ускладнює будь-які маневри. Наземні бойові дії залишаються жорстокими і кривавими, проте, в основному, статичними, як зазначає редакційна стаття Financial Times.

Українські та російські війська активізують свої ракетні та дронові удари, прагнучи виснажити супротивника. Як зазначив президент України Володимир Зеленський у нещодавньому інтерв'ю для FT, саме повітряна боротьба стане вирішальною у цій війні. Україні необхідно терміново отримати більше підтримки від партнерів для захисту від найбільшої небезпеки – балістичних ракет.

Найважливішою подією цього року стала ефективність українських ударів на середніх і великих відстанях. Збройні сили України завдають потужних атак по російських військових об'єктах у Криму та на логістичних маршрутах, які зв'язують півострів з Росією. Це ускладнює Москві оборону та постачання цієї території. Київ також використовує дедалі точніші безпілотники та певні типи ракет для атак на підприємства російського оборонного комплексу, нафтопереробні заводи і склади, що підриває військові зусилля Росії і змушує простих росіян відчути наслідки агресивної війни Владіміра Путіна.

На даний момент Україні слід скористатися підтримкою західних союзників, щоб зміцнити свої позиції та примусити Путіна до переговорів.

Проте останні кілька тижнів виявили слабкі місця України в контексті російських балістичних ударів, що частково пояснюється недостатньою підтримкою з боку партнерів у зміцненні системи протиповітряної оборони.

У 2024 і 2025 роках Росія значно збільшила виробництво балістичних ракет, використовуючи лазівки в західних санкціях для придбання критично важливих компонентів. За інформацією військових аналітиків та української розвідки, країна має можливість виготовляти близько 70 таких ракет щомісяця. Лише в минулому місяці Росія вразила українські цілі 198 балістичними ракетами. Єдиним ефективним засобом захисту Києва від балістичних атак є американська система Patriot, проте запаси ракет-перехоплювачів для неї знаходяться на межі вичерпання, про що свідчать результати перехоплення під час останніх масованих ударів Росії. Москва безперешкодно завдає ударів по українських оборонних підприємствах, транспортних вузлах, а також енергетичній та водопостачальній інфраструктурі.

Конфлікт з Іраном істотно зменшив запаси ракет-перехоплювачів Сполучених Штатів та їхніх союзників у регіоні Перської затоки. Останні ініціативи, спрямовані на збільшення виробництва в США, принесуть результати лише через кілька років. Тож, надзвичайно важливо, щоб європейські партнери, які володіють значними резервами, зокрема Іспанія та Греція, надали Україні більше таких ракет.

Крім того, важливо, щоб Сполучені Штати підтвердили свій намір щодо ліцензування виробництва ракет-перехоплювачів Patriot безпосередньо в Україні. Президент Дональд Трамп нещодавно в інтерв'ю для FT висловив сумніви щодо ліцензійної угоди, на яку він погодився лише минулого місяця під час саміту НАТО, хоча українські чиновники та виробничі компанії вже готуються до подальших дій.

Ця угода відкрила можливості для розширення глобальних виробничих потужностей Patriot, що виявиться вигідним для США. Україні можуть знадобитися роки, щоб узгодити передачу технологій та налагодити сертифікований ланцюг постачання, тож це не буде швидким рішенням проблеми. Проте сама наявність такої угоди може спонукати партнерів передати Україні свої цінні резерви, оскільки вони знатимуть, що зможуть їх надалі відновити.

У цей час Франція та Італія повинні прискорити виробництво своїх систем SAMP/T NG — нової технології, схожої на Patriot, — а також розширити потужності для виготовлення ракет-перехоплювачів. Якби ці країни раніше інвестували в розбудову виробничих потужностей на підтримку України, сьогодні ані Київ, ані Європа не відчували б такої сильної залежності від американських технологічних рішень. У перспективі Україні та її союзникам слід також звернути увагу на співпрацю з оборонними стартапами для розробки більш економічних ракет-перехоплювачів, придатних для масового виробництва.

Зрештою, партнери повинні надати Україні військову техніку та розвідувальні дані для точної атаки на цілі, з метою знищення заводів, що виробляють балістичні ракети, а також пускових установок на російській території.

Великі обсяги виробництва ракет у Росії та браку перехоплювачів свідчать про те, що українським військовим необхідно "націлитися на лук, а не тільки на стрілу".