Чорнобильська атомна станція: від трагедії до ядерного тероризму - Прямий

26 квітня виповнюється 40 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства - аварії на Чорнобильській АЕС. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі сталися два вибухи. Під час нинішньої російсько-української війни Чорнобиль пережив ще одну драму, яку за напругою порівнюють з аварією на ЧАЕС 40 років тому.

Минуло 40 років з моменту трагедії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки продовжують залишатися у фокусі уваги світової наукової спільноти. Згідно з визначеннями UNSCEAR та ВООЗ, ця катастрофа класифікується як одна з найсерйозніших аварій ядерних об'єктів. Історики підкреслюють, що комуністичний режим несе політичну відповідальність, оскільки його ідеологічні інтереси поставили під загрозу життя і здоров'я мільйонів людей.

Внаслідок недоліків у проектуванні, порушень будівельних норм і використання низькоякісних матеріалів, ця техногенна катастрофа стала неминучою. Зловмисне приховування інформації з боку влади не лише погіршило наслідки аварії, але й стимулювало розвиток екологічних та національно-демократичних рухів, що зрештою призвело до розпаду Радянського Союзу.

1986 рік. Які події відбулися в ніч на 26 квітня?

25 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції планували провести експеримент, метою якого було зупинити четвертий енергоблок, щоб дослідити, як можна використати інерцію турбогенератора у випадку відключення електроживлення. Незважаючи на те, що технічні умови не відповідали затвердженому плану, тестування все ж тривало.

Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 01:25 з інтервалом у кілька секунд пролунали два вибухи. Реактор повністю зруйнувався. Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня. Проте пізніше виникла інтенсивна пожежа у центральному залі 4-го блоку, з якою боролися з використанням вертолітної техніки аж до 10 травня.

Під час аварії на 4-му енергоблоці знаходилися 17 співробітників. Загинув Валерій Ходемчук, старший оператор реакторного цеху, який опинився під завалами. Вдень 26 квітня від наслідків опромінення помер наладник Володимир Шашенок. 11 працівників отримали дози радіації і згодом всі вони стали жертвами променевої хвороби, померши до 20 травня 1986 року в лікарні № 6 Москви. Ще 14 членів персоналу станції зазнали опромінення, яке викликало у них променеву хворобу 3-го і 4-го ступенів.

Наступного дня після аварії урядова комісія ухвалила рішення про негайну зупинку 1-го і 2-го енергоблоків та евакуацію населення Прип'яті (так званої 10-кілометрової зони). Однак навіть найвищі посадові особи до кінця не усвідомлювали небезпеки.

На ліквідацію наслідків катастрофи оперативно були направлені військовослужбовці. Першими на місце події прибули десятки солдатів та офіцерів з полку Цивільної оборони Київського військового округу, оснащені радіаційними детекторами та комплектами для дезактивації техніки. Також були залучені мобільний підрозділ хімічних військ і окрема рота, що спеціалізується на радіаційній та хімічній розвідці. За попередніми даними, у ліквідації наслідків брали участь приблизно 600 тисяч людей. Багато з них зазнали опромінення і згодом захворіли.

Пожежники прибули на місце події без жодних засобів захисту, зокрема без спеціальних ізолюючих протигазів, що призвело до потрапляння радіоактивних часток у дихальні шляхи. Саме їхні дії запобігли ще одній можливій катастрофі - водневому вибуху. Загальна активність радіоізотопів, які викинулися в атмосферу після катастрофи в Чорнобилі, була у 30-40 разів вищою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі. Опромінення зазнали майже 8,5 мільйона людей.

Що приховувала радянська влада?

Інформацію про техногенну катастрофу, спричинену вибухом і подальшим руйнуванням 4-го енергоблоку ЧАЕС, партійно-державним керівництвом СРСР і радянськими спецслужбами було відразу віднесено до категорії таємної. Як свідчать архівні документи, КГБ УРСР негайно взявся розробляти та впроваджувати комплекс спеціальних заходів із засекречування відомостей про аварію на режимному об'єкті. Це цілком відповідало тоталітарному режимові.

Окрім того, КГБ СРСР спеціальним документом ввів у дію перелік інформації, яку людям не можна було знати. Йшлося зокрема про справжні причини аварії, характер руйнувань та обсяги ушкоджень устаткування і систем енергоблоку й АЕС, радіаційну обстановку, фактичний стан активної зони реактора, ступінь враження людей на АЕС разом з відомостями про характер їхньої діяльності й особливості аварії, опромінення персоналу станції, ремонтного персоналу залучених організацій і населення та інше.

Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Аварія стала тією останньою краплею, яка переповнила чашу людського терпіння. Приховування владою правди про факт катастрофи та її наслідки, брак інформації про заходи безпеки і недостатня допомога потерпілим похитнули віру в цінності комуністичної ідеї навіть у найбільш лояльних її прихильників.

2022 рік. Окупація Чорнобильської АЕС

У 2022 році російські війська використали територію Чорнобильської атомної електростанції, а також об'єкти, що залишилися після катастрофи, як частину своєї агресивної стратегії та повномасштабного вторгнення в Україну. 24 лютого 2022 року підрозділи, що діяли з боку Республіки Білорусь, увійшли до зони відчуження, захопивши ключові об'єкти Чорнобильської АЕС та взявши в полон її працівників.

У ніч проти 25 лютого з Чорнобиля в напрямку Іванкова висунулася механізована колона противника - до 300 одиниць техніки у напрямку Феневичів, Катюжанки, Димера (Вишгородський напрямок). Техніка військово-транспортних колон противника не мала розпізнавальних знаків, але в їх складі рухалися білі автомобілі (ймовірно, замасковані під ОБСЄ) і цивільні авто, скоріш за все, із десантом або ДРГ.

У березні 2022 року противник зосереджував свої сили навколо Чорнобильської атомної електростанції, об'єкта "Укриття" та в зоні відчуження в цілому. Це призвело до надзвичайно небезпечних наслідків, зокрема збільшення загрози радіаційного забруднення території та створення умов для можливих аварій на об'єктах підвищеного ризику.

Безграмотні дії російських командирів, що прийняли рішення розташувати особовий склад трьох БТГр у так званому Рудому лісі (ділянка з особливо високим рівнем радіаційного забруднення в районі Чорнобильської АЕС), спричинили масове опромінення особового складу цих підрозділів.

31 березня 2022 року російські війська остаточно залишили територію Чорнобильської атомної електростанції. Окупанти примусили працівників станції підписати "офіційні" папери, які стверджували, що з 24 лютого 2022 року Росія нібито здійснювала "охорону" цього об'єкта.

Під час виходу військові РФ встигли пограбувати приміщення, викрали техніку та інші цінні речі. Залишаючи територію станції, окупанти взяли в полон і вивезли у РФ цивільних співробітників ЧАЕС і нацгвардійців, які її охороняли.

Існує ще один аспект, пов'язаний із російською присутністю в Чорнобилі: російські військові облаштували свої позиції в зоні відчуження і навіть викопували окопи в так званому Рудому лісі. Цей ліс, який був знищений радіацією під час катастрофи 1986 року, дійсно має характерний рудуватий, спалений відтінок мертвих, застиглих дерев.

Цей Рудий ліс має дуже високий рівень радіації, а російські командири віддали наказ своїм підлеглим копати окопи в цій зоні, вважаючи, що Київ незабаром впаде й їм доведеться затриматися в зоні відчуження на тривалий час. Крім того, важка військова техніка пересувалася цими лісами, порушуючи шари радіоактивного ґрунту, що призводило до підвищення рівня радіації в навколишній місцевості.

Також надходили повідомлення про нудоту та блювоту серед російських солдатів, а також про підвищення рівня радіації в окремих районах Чорнобильської зони, спокій у якій був порушений місячною окупацією з боку Росії. Завершення цієї окупації стало можливим завдяки перемозі України в битві за Київ, зокрема, визволенню стратегічно важливого села Мощун на річці Ірпінь, що дало шанс на оточення російських військових.

А коли 28 березня 2022 року було звільнене і місто Ірпінь, тоді російське командування заявило про виведення військ з Київщини та Чернігівщини. Відтак 35 днів російської окупації Чорнобильської зони минули. "Ми зітхнули з полегшенням. Слава Богу!" - сказав тоді один із працівників станції.

З'ясувалося, що співробітники станції приховали п'ять українських синьо-жовтих прапорів у шафках для одягу. Коли окупанти покинули територію, люди вийняли їх і розгорнули. Один з прапорів було піднято на флагшток біля ЧАЕС під час обідньої перерви в перший день звільнення.

2025 рік. Удар по конфайнменту

14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник, оснащений фугасною бойовою частиною, вразив укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції. За даними експертів МАГАТЕ, новий безпечний конфайнмент на ЧАЕС, який постраждав внаслідок атаки дрона, втратив важливі функції безпеки. Проте основні конструктивні елементи та системи моніторингу залишилися без серйозних незворотних пошкоджень.

Нагадуємо, що новий конфайнмент, який був зведений у 2019 році, покрив зруйнований вибухом реактор та тимчасове укриття, створене у спішному порядку в 1986 році. Цю арку спочатку збудували на сусідній території, а потім, за допомогою рейок, перемістили і накрили небезпечний об'єкт. Це дозволило всередині ретельно демонтувати як старе укриття, так і зруйнований реактор, приділяючи особливу увагу обробці чотирьох з половиною тонн ядерних матеріалів.

Конфайнмент отримав назву "сучасна піраміда Єгипту" у західних медіа – подібних унікальних конструкцій більше не існує в світі. Проте це не завадило Росії, чиї дрони влучили прямо в нове укриття, завдавши значної шкоди.

Після удару російського дрона по Новому безпечному конфайнменту (НБК) на Чорнобильській АЕС у лютому 2025 року об'єкт досі відновлюють. Частину герметичності втрачено, однак укриття й надалі стримує радіоактивні матеріали всередині зруйнованого четвертого енергоблока.

За даними державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС", ситуація на станції залишається контрольованою: перевищення радіаційного фону не фіксують, усі показники - в межах норми.

У МАГАТЕ, яке здійснює свою діяльність на цьому об'єкті з 2023 року, підтвердили, що герметичність НБК зазнала порушення. Проте не було виявлено пошкоджень несучих елементів та систем контролю, а також радіаційних викидів.

Одночасно Greenpeace Україна представила звіт, в якому висвітлюються серйозні наслідки атаки. За інформацією організації, на даху НБК з'явився отвір, частина конструкцій зазнала ушкоджень, а системи контролю температури та вологості вийшли з ладу. Експерти вважають, що без невідкладного ремонту ризики для об'єкта будуть зростати.

В даний час на Чорнобильській АЕС проводяться заходи з відновлення герметичності укриття. Згідно з офіційними оцінками, ймовірність неконтрольованого викиду радіації залишається на низькому рівні.

Як виглядає нині четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції?

У квітні 2026 року репортери агентства "Укрінформ" продемонстрували, як виглядає зруйнований четвертий енергоблок та що відбувається під захисною аркою. Вони відвідали машинні зали, блочні щити управління і приміщення, де досі зберігається техніка. У більшості зон, які були досліджені, рівень радіації знаходиться під контролем і не є небезпечним для короткочасного перебування.