"Деескалація" за версією Кремля: Росія обстрілює ринки та комунікації, поки дипломати займаються перемовинами.

Поки москва розповідає американським посередникам про нібито готовність до зниження напруги, її дрони й ракети нищать цивільну інфраструктуру України та відбирають життя людей, про що зазначає видання The Guardian.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Росія не виявляє ознак зменшення напруженості, незважаючи на запевнення з боку США. За інформацією The Guardian, нова серія атак на Україну призвела до загибелі восьми осіб.

Згідно з інформацією від БЕЗ ТАБУ, мова йде про обстріли, які вразили цивільні об'єкти, зокрема ринок під Києвом, дитячі садки, навчальні заклади, житлові будинки та комунікаційні мережі. Президент Зеленський охарактеризував ці напади як терористичні акти та звернувся до міжнародних партнерів з проханням посилити тиск на Москву.

Широкомасштабні атаки на територію України.

Згідно з повідомленнями українського президента, протягом одного тижня російські війська здійснили близько 3 900 атак за допомогою дронів, авіабомб та ракет на території України. У неділю в результаті цих нападів загинули вісім осіб по всій країні, а в Софіївській Борщагівці, розташованій на західному краї Києва, безпілотник влучив у ринок, забравши життя двох людей і спричинивши поранення приблизно десяти інших.

У Києві внаслідок атаки постраждав центральний офіс найбільшого мобільного оператора України "Київстар". Представники компанії підтвердили факт влучання, однак запевнили, що обійшлося без жертв.

Висловлення Зеленського та тиск на Москву.

Зеленський підкреслив, що напади на цивільні інфраструктури не несуть жодного військового сенсу. Він зазначив, що це є "прямим терором і прагненням заподіяти максимальні страждання суспільству".

Президент також висловив заклик до Сполучених Штатів активувати положення так званого закону Ліндсі Грема, що передбачає значні санкції щодо Російської Федерації. Він підкреслив, що нові пакети санкцій, спрямовані на фінансові системи, логістичні мережі, а також на компанії та осіб, які сприяють виробництву зброї в Росії, повинні вступити в дію вже в жовтні.

На фоні заяв з Москви про можливу деескалацію, Київ підкреслює, що дипломатичні жести не повинні використовуватися як маска для продовження конфлікту. Українське керівництво сподівається на рішення від партнерів у G7 та G20, які продемонструють Росії, що затягування часу не дозволить їй продовжувати війну та терор.

Альтернативна дипломатична напруга

На полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку також відбулася зустріч міністрів закордонних справ Росії та Німеччини. Москва відкинула заклики Берліна зупинити "небезпечний курс ескалації" щодо Європи.

Окремо агентство Reuters інформує про зростаюче напруження між Києвом і Сеулом: Південна Корея вимагає офіційних роз'яснень і вибачень після того, як Україна, згідно з її даними, оголосила про передачу двох військовополонених з Північної Кореї, а потім спростувала існування угоди про нерозголошення.

У цьому випуску можна побачити, що війна формує не лише військову, а й складну дипломатичну ситуацію для Києва. Україні надзвичайно важливо підтримувати союзників, зберігаючи при цьому концентрацію на головному завданні — протидії російським атакам і посиленні санкційного тиску.

Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що російські удари по енергетиці, зв'язку та житлових кварталах щоразу супроводжуються спробами Кремля подати їх як "військову необхідність", хоча факти свідчать про системне ураження цивільних цілей.