Слон у кімнаті та бюджетні прогалини. Чому уряд припинив фінансування непершочергових витрат і які наслідки це може мати?
В Україні постійно зростають витрати на війну, і державі терміново потрібні кошти. Це, ймовірно, пояснює, чому дискусії про пошук урядом додаткових мільярдів доларів стали звичними і більше не викликають особливого здивування. Тим не менш, з серпня найвищі чиновники почали піднімати питання про критичну ситуацію з фінансуванням.
Спочатку президент Володимир Зеленський заявив про додаткову потребу Сил оборони у розмірі 27 млрд дол. Потім прем'єр-міністр Сергій Корецький оголосив про початок "режиму жорсткої економії". Згодом міністр фінансів Сергій Марченко повідомив про початок обмеження видатків та не виключив повернення до "друку" грошей.
У середині вересня попередження та заяви високих чиновників стали реальністю. Уряд вирішив призупинити фінансування всіх проектів, які не мають відношення до війни чи соціальної підтримки. Зупинилися виплати не лише на будівництво доріг та захист енергетичних об'єктів перед зимовим сезоном, але й на оплату комунальних послуг і транспортування учнів на міжнародні олімпіади.
Ситуація ускладнюється через напади російських військ на український бізнес, а також через потребу знайти фінансування для захисту та проведення контратак. У 2027 році витрати на війну зростуть, але знайти джерела для покриття цих додаткових витрат буде щораз важче.
Чому уряд припиняє фінансування витрат? Звідки можна отримати додаткові кошти для військових потреб? І чому цьогорічний бюджетний дефіцит є лише пробою перед серйознішими фінансовими викликами?
"Завершили роботу"
"Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету і відклав деякі видатки вересня, жовтня і листопада на грудень. В першу чергу це капітальні видатки: будівництво і реконструкція, в тому числі лікарень, будівництво укриттів в лікарнях і школах, захист енергетики, будівництво соціального житла тощо", - повідомила ЕП 17 вересня голова комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа.
Вже невдовзі її слова фактично підтвердив один із найбільших підрядників "Великого будівництва" - компанія "Автострада". За словами її власника Максима Шкіля, компанія зупинила всі роботи. "Допрацювались. Сьогодні держава в один день, без попереджень, будь-якого обговорення і діалогу, зупинила фінансування всіх капітальних видатків", - заявив він.
Як повідомила Підласа, Міністерство фінансів перенесло капітальні витрати в обсязі 39 млрд грн з вересня на грудень. "Проте, коли ми обговорюємо капітальні витрати, слід усвідомлювати, що їх перенесення на грудень фактично означає, що цього року вони не будуть профінансовані взагалі, оскільки це буде неможливо реалізувати," - підкреслила вона.
Обмеження видатків стосується й фінансування "планів стійкості". Зупинка будівництва захисних споруд навколо енергетичних об'єктів напередодні чергової найважчої зими в історії сама по собі свідчить про критичну ситуацію у державних фінансах. Проте обмеження стосуються не лише капітальних видатків.
Співрозмовники ЕП в уряді, Верховній Раді та серед представників органів місцевого самоврядування повідомляють, що зупинено фінансування деяких споживчих видатків. Зокрема, не виконуються платіжні доручення на сплату комунальних послуг державними закладами, школами чи лікарнями.
24 вересня це підтвердив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев на події "Центру економічної стратегії". Він пояснив, що в умовах режиму жорсткої економії уряд фактично в ручному режимі пропускає через казначейство ледь не кожен платіж.
"Вчора були ухвалені рішення щодо відрядження наших спортсменів за кордон для участі у міжнародних змаганнях. Дітям, які їхали на олімпіаду за кордон, - також не було проплачено, і необхідно було ухвалювати термінові рішення, щоб діти могли виїхати з України, бо не можна було придбати квитки. Тому якісь критичні речі будуть обговорюватись на уряді і будуть ухвалюватися управлінські рішення (щодо проведення платежів - ЕП)", - пояснив він.
За інформацією, отриманою від джерел у уряді, наразі здійснено штучне затримання платежів на загальну суму приблизно 20 мільярдів гривень. Це стосується всіх витрат, що обробляються через Державну казначейську службу, включаючи не лише кошти державного бюджету, але й місцеві бюджети та бюджетні установи.
Що спричинило "на мілі" ситуацію з державним бюджетом в середині року? Існує кілька факторів. По-перше, через зростання атак з боку Росії на український бізнес спостерігається зниження податкових надходжень. У серпні недостача в плані доходів досягла приблизно 16 млрд грн. За прогнозами уряду, до кінця року бюджет втратить близько 70 млрд грн у податкових надходженнях.
По-друге (і це є найважливішим), уряд не зміг реалізувати вимоги, пов'язані з програмами, що передбачають залучення міжнародних фінансових коштів. Внаслідок цього до державного бюджету не надійшли необхідні фінансові ресурси, на які вже були заплановані витрати.
"На певному етапі виникла затримка. Зовнішня підтримка, на яку ми сподівалися для покриття витрат цивільного сектору, не надійшла. Це сталося у вересні. Нам довелося призупинити витрати на капітальні проекти та інші поточні витрати, які не мали відношення до сфери безпеки та оборони, а також виплати зарплат і соціальних допомог", - зазначив Єрмоличев.
Йдеться про другий транш макрофінансової допомоги від ЄС на 4,26 млрд дол. Бюджет мав отримати його в середині вересня. Однак через те, що влада не виконала низку важливих вимог, Євросоюз не погодив виділення цих коштів.
За словами Підласої, аби отримати ці кошти, Верховна Рада має ухвалити щонайменше чотири рішення:
* законопроєкт про скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. 16 вересня депутати з третьої спроби ухвалили його у першому читанні (для виконання вимоги необхідно ухвалити у цілому);
* законопроєкт щодо оцінки майна;
* постанову про створення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати;
* скасувати зміни, що стосуються зниження фінансового контролю над високопосадовцями (ПЕПами), які були включені до законопроєкту про оподаткування доходів від цифрових платформ.
Наступна сесія парламенту, де планується обговорення цих законопроєктів та постанов, відбудеться лише в середині жовтня. Якщо ці ініціативи будуть затверджені, уряд сподівається на надходження траншу від ЄС протягом найближчих двох тижнів, тобто до кінця жовтня.
Однак отримати позитивний результат голосування щодо цих законопроєктів зовсім не є очевидним. Зокрема, до законопроєкту, що стосується посилок, народні депутати внесли понад тисячу поправок, що може суттєво затягнути процес його розгляду в сесійній залі. У контексті постійних атак російських дронів на Київ, під час яких парламентарі вимушені переривати засідання та спускатися в укриття, обговорення цього документа може тривати кілька днів або навіть тижнів.
"Насамперед необхідно ухвалити постанову Верховної Ради, що дозволяє голосування під землею. Це важливо, оскільки засідання перериваються щоразу, коли оголошується тривога, навіть жовтого рівня. Поки ми не проголосуємо за цю ініціативу, існує ймовірність, що не зможемо зібратися," - зазначила Підласа. Вона також додала, що деякі депутати виступають рішуче проти цієї постанови і пообіцяли перешкоджати її ухваленню.
До завершення 2026 року Україна планує отримати 29,6 млрд доларів міжнародної фінансової підтримки, яка закладена в бюджеті. Отримання цих коштів залежить від ухвалення приблизно 40 законопроєктів та рішень на рівні уряду та міністерств.
Підласа оцінює шанси ухвалення всіх необхідних рішень для отримання коштів скептично: "Відверто кажучи, я не думаю, що це можливо". Однак навіть якщо Рада та уряд все ж знайдуть у собі достатньо політичної волі та проголосують за всі вимоги ЄС та МВФ, цього все одно буде недостатньо. Адже поточний план видатків не враховує додаткової потреби Сил оборони обсягом 27 млрд дол., про яку повідомляв президент.
Додаткова потреба та як її закрити
Під час свого візиту на засідання Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, президент Зеленський значну частину часу витратив на переговори щодо залучення додаткових фінансових ресурсів від партнерів для покриття оборонних витрат. Як зазначив глава держави, Збройним силам необхідно додаткових 27 мільярдів доларів на понад те, що вже передбачено у цьогорічному бюджеті.
Зокрема, глава держави провів зустріч з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою, а також з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Як повідомляє Bloomberg, розмова з фон дер Ляєн була досить напруженою, хоча Зеленський це категорично спростовує.
Європейський Союз виявляє значний скепсис щодо озвучених обсягів додаткового фінансування. У ЄС вважають, що перед тим, як звертатися за новими фінансовими ресурсами, Україні слід спочатку використати вже заплановані кошти, передбачені чинними програмами співпраці. Для цього необхідно виконати всі встановлені вимоги та ухвалити відповідні законодавчі акти та постанови.
Звідки виникла така велика додаткова потреба армії? Джерела, близькі до запиту Міністерства оборони, вказують, що майже половина з цих 27 мільярдів доларів призначена для закупівлі засобів для глибокого удару. Частково цю інформацію підтвердив і президент, зазначивши: "Третина з цих коштів - це дрони, які необхідні на січень, лютий і березень 2027 року. Якщо ми не зробимо замовлення та не здійснимо оплату в жовтні та листопаді, нас чекають серйозні труднощі".
Приблизно 7 мільярдів доларів – це додаткова сума, необхідна для фінансування грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям. Єрмоличев підкреслив, що на сьогоднішній день у Міністерстві фінансів мають уявлення про те, як забезпечити покриття цієї частини витрат.
Одним із можливих джерел фінансування може бути резерв оборони – програма витрат, що підпорядковується Міністерству фінансів. За словами джерел, близько 110 мільярдів гривень з цього фонду на даний момент не були використані. Іншим варіантом є потенційна економія за різними програмами та перерозподіл бюджетних коштів всередині Міністерства оборони.
Фінансування "військової" складової додаткових потреб є значно складнішим завданням. Одним із найбільш вірогідних джерел фінансування може стати частина кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів, запланованого на 2027 рік, яку Україна сподівається отримати вже цього року. Проте наразі немає досягнутого консенсусу щодо їхнього використання. Ускладнюють процес отримання цих коштів також внутрішні процедури Європейського Союзу, зазначив Єрмоличев.
Зеленський зазначив, що певну частину потреби у військових закупівлях можна задовольнити в рамках угоди про дрони, і відповідні переговори заплановані на найближчий час у Брюсселі. Президент не надав жодних додаткових деталей.
Окрім цього, існує значний резерв для залучення фінансування в рамках угод Міністерства оборони, зокрема через PURL (програму закупівлі американської зброї) або в ході переговорів з партнерами в форматі "Раймштайн", зазначили співрозмовники з уряду в коментарі для ЕП.
Парадокс і "слон у приміщенні"
Проблеми з фінансуванням цього року безпосередньо позначаються на обсязі "діри" в бюджеті 2027 року. Непокриті витрати 2027-го можуть ще більше збільшити бюджетний дефіцит поточного року. Уряд опинився в такій парадоксальній ситуації, намагаючись задовольнити потреби оборонного сектора та забезпечити фінансування всіх інших видатків.
Як так сталося? Оскільки одним із джерел покриття додаткової потреби оборони називають наближення траншу від ЄС, який мав надійти у 2027 році, то його отримання зрештою зменшить обсяг доступного міжнародного фінансування та збільшить і без того значний непокритий дефіцит бюджету-2027. Наразі він становить 32,6 млрд дол. із 52,6 млрд дол. загальної потреби у міжнародних коштах.
З іншого боку, відсутність чіткого розуміння джерел фінансування дефіциту бюджету на 2027 рік є "червоним сигналом" для МВФ. Якщо уряд не зможе продемонструвати фонду, звідки планується залучити 52,6 млрд доларів зовнішніх ресурсів, це поставить під загрозу отримання наступного траншу та подальшу співпрацю з організацією. Це також може негативно вплинути на можливість отримання фінансування від інших донорів, які покладаються на рекомендації МВФ.
Час на пошук вирішення проблеми непокритого дефіциту бюджету 2027 року вже обмежений. Наступний перегляд програми Міжнародного валютного фонду планується на листопад, і без розробленого плану для покриття дефіциту, шанси на успіх цього процесу виглядають досить туманними.
Уряд вже активно взаємодіє з партнерами, щоб дослідити можливості залучення додаткових фінансових ресурсів у 2027 році. Зокрема, тривають переговори щодо збільшення обсягу фінансування з боку Європейського Союзу. В Кабінеті Міністрів сподіваються, що ЄС виконає свої зобов'язання щодо покриття двох третин бюджетного дефіциту, про що повідомив Марченко під час прес-конференції. Це дозволить Україні отримати приблизно 17,5 мільярдів доларів від ЄС.
Додатковий фінансовий ресурс Україна сподівається отримати і від інших донорів, зокрема за двосторонніми домовленостями. Загалом йдеться про близько 15 млрд дол., які можуть надати Японія, Канада та Велика Британія.
Паралельно продовжуються переговори про використання заморожених активів російського Центробанку. Більша частина цих коштів - понад 200 млрд дол. - залишається заблокованою на рахунках бельгійського депозитарію Euroclear. У 2025 році Бельгія виступила категорично проти надання доступу до цих коштів Україні, побоюючись юридичних ризиків у суперечках з РФ.
Переговори щодо російських активів знову активізувалися. Джерела, знайомі з цим процесом, повідомляють, що одним із можливих варіантів, які могли б допомогти зняти бельгійське вето, є зміна юрисдикції активів з бельгійської на європейську. Це дозволить розподілити можливі судові спори між усіма 27 країнами ЄС. Більше про цю ситуацію можна дізнатися з матеріалів "Європейської правди".
Успішний результат цих перемовин не можна вважати забезпеченим, однак він був би надзвичайно важливим для України. Це пояснюється тим, що, окрім оголошеної Міністерством фінансів потреби в 32,6 мільярда доларів для покриття бюджетного дефіциту, наступного року виникне ще більша додаткова потреба в фінансуванні сектору безпеки та оборони.
За прогнозами Міністерства оборони, витрати на війну в 2027 році можуть збільшитися з поточних 155 мільярдів доларів до 175 мільярдів доларів. Однак не всі ці кошти вже враховані в проєкті бюджету, тому наступного року уряд знову буде змушений шукати додаткові джерела фінансування для військових потреб.
Проте шукати ці кошти ставатиме дедалі складніше. Не під запис представники уряду повідомляють ЕП, що все частіше у їхніх розмовах з партнерами виринає "слон у кімнаті".
У провідних економіках Європейського Союзу спостерігається зростаюча підтримка крайніх правих партій, які виступають проти надання допомоги Україні. Нещодавні земельні вибори в Німеччині суттєво підривають позиції канцлера Фрідріха Мерца, внаслідок чого він змушений був скасувати свій візит на Генеральну асамблею ООН. Окрім того, у 2027 році відбудуться президентські вибори у Франції, де наразі найбільшу прихильність виборців має проросійська політикиня Марін Ле Пен.
Невідомо, чи залишиться підтримка Європейського Союзу на такому ж рівні, якщо в найбільших економіках блоку зміниться керівництво. Однак, щоб уникнути перетворення наступних виборчих циклів в ЄС на "російську рулетку" для України, Європейський Союз вже зараз повинен розробити механізми для забезпечення стабільної фінансової та оборонної підтримки Києва.
В таких обставинах українському уряду не слід випробовувати терпіння брюссельських посадовців та ігнорувати надану допомогу, не реалізуючи необхідні реформи. Адже зовсім скоро обсяги цієї підтримки можуть істотно зменшитися.
