Часова машина в Абу-Дабі: Кремль знову підняв на переговори вимоги, які були висунуті ще в 2021 році.

Російська делегація, що бере участь у переговорах в Абу-Дабі, знову підняла питання "гарантій безпеки", що стали її улюбленою темою з кінця 2021 року, наполягаючи на необхідності зупинити розширення НАТО. Цю інформацію оприлюднило видання "Медуза", посилаючись на достовірні джерела.

Росія на переговорах в Абу-Дабі знову висунула вимогу про обмеження розширення НАТО, а також про згортання військової співпраці Заходу з Україною, пише The New York Times з посиланням на неофіційний документ російських чиновників.

Без обмежень повідомляється, що Москва насправді знову переходить до ультиматумів, які були висунуті наприкінці 2021 року, але тепер додає нові аспекти, що стосуються європейської оборони та ядерних гарантій для своїх союзників.

Що конкретно прагне отримати Кремль?

Згідно з інформацією, отриманою від американського джерела, російська сторона представила список вимог, що слугує стартовою позицією для подальших переговорів. У цьому документі висвітлено п'ять основних аспектів: припинення розширення НАТО, виведення військових сил Альянсу з країн, які приєдналися після 1997 року, зупинку військової підтримки Україні, обмеження військової інтеграції Києва з Європейським Союзом та зменшення ядерного захисту європейських союзників з боку Франції та Великої Британії.

Фактично Кремль пропонує не просто переговори про завершення війни, а перегляд усієї європейської системи безпеки. Це означало б повернення до логіки сфер впливу, де країни не самі визначають свою зовнішню політику й оборонні союзи.

Мова йде про неофіційний матеріал, а не про затверджену угоду чи міжнародну угоду. Іншими словами, Москва наразі не підготувала ці вимоги у вигляді остаточного пакету, але вже перевіряє реакцію західних країн.

Повернення до стандартів 2021 року

Російські претензії до НАТО не є новими. У грудні 2021 року міністерство закордонних справ РФ уже публікувало проєкти угод зі США та Альянсом, вимагаючи юридично закріпити відмову від подальшого розширення НАТО, зокрема за рахунок України.

Тоді Москва також виступала за встановлення обмежень на розташування військових сил і озброєнь у тих країнах, які стали частиною Альянсу після 27 травня 1997 року. За словами джерел The New York Times, нинішні вимоги є більш жорсткими, оскільки до них додано вимогу припинити надання військової допомоги Україні з боку Заходу та обмежити співпрацю України з ЄС в оборонній сфері.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) раніше зазначали, що Кремль прагне перетворити будь-які спроби мирних переговорів на широке обговорення архітектури безпеки в Європі. Ця стратегія дозволяє Росії відвести увагу від питання припинення бойових дій і зосередитись на політичних переговорах із Західними країнами.

Яка реакція Європи?

Під час переговорів в Абу-Дабі американська сторона, за даними Axios, запропонувала Москві підготувати проєкт нової угоди про безпеку з європейськими країнами. Після цього в російських заявах знову з'явилася тема гарантій безпеки, яку Кремль просував ще до повномасштабного вторгнення.

У Європі існують побоювання, що Росія прагне відволікти увагу від теми припинення бойових дій та нав'язати своє бачення безпекового порядку. Верховна представниця Європейського Союзу з закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас підкреслила, що першочерговим завданням є досягнення припинення вогню, після чого можна буде перейти до більш широких переговорів.

"Якщо ми розпочнемо дискусію про вимоги Росії стосовно архітектури безпеки, то опинимося в пастці, яку вона для нас приготувала", - зазначила Каллас у Дубліні 13 листопада.

Вона також нагадала, що в Європи вже є чинні безпекові домовленості, зокрема Гельсінський заключний акт, Паризька хартія та Будапештський меморандум. За словами Каллас, Росія погоджувалася з цими принципами, але згодом сама їх порушила.

Європейські представники підкреслюють, що жодні рішення, що стосуються майбутньої безпеки континенту, не можуть бути прийняті без залучення самих європейських країн і України.

Яке це матиме значення для ведення переговорів?

Сучасні вимоги Росії вказують на те, що Кремль продовжує намагатися вести переговори не лише щодо конфлікту в Україні, а й щодо загальних принципів безпеки в Європі. В цій ситуації Україна для Москви виступає не як окрема сторона, а як привід для здійснення більш широкого тиску на Захід.

Для Києва це свідчить про те, що будь-які дискусії про мир, які не забезпечують гарантій для самої України і не залучають європейських союзників, можуть легко стати новим варіантом старих російських вимог, просто в іншій формі.

Раніше видання БЕЗ ТАБУ повідомляло, що Кремль вже робив спроби пов'язати мирні переговори з новою системою безпеки в Європі, а також відстоював концепцію укладання окремих угод із Заходом без фактичного завершення конфлікту.