Основним викликом для України в контексті її європейської інтеграції стане перехід від війни до стабільної демократії, зазначив колишній президент Польщі.

Екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський висловив думку, що основною перепоною для України на шляху до європейської інтеграції стане не вирішення технічних аспектів, а трансформація з воєнного стану в зрілу демократичну систему.

Цю інформацію Кваснєвський озвучив під час інтерв'ю для Укрінформу.

Він зазначив, що сьогодні важко встановити точні терміни вступу України до Європейського Союзу, оскільки в рамках Спільноти такі процеси можуть займати багато років, але після початку офіційних процедур вони можуть просуватися значно швидше.

"Найголовніше на сьогодні - підтримувати в Європейському Союзі віру в те, що Україні відведено важливу роль," - підкреслив Кваснєвський.

Він висловив ідею використовувати як політичний слоган слова Папи Римського Івана Павла II, які стосуються Польщі: "Європа має потребу в Україні, а Україна - в Європі".

Одночасно, за його інформацією, фахівці повинні почати обговорення складних аспектів майбутніх відносин між Києвом та Брюсселем, особливо в таких галузях, як сільське господарство, послуги та транспортні перевезення.

Кваснєвський зазначив, що подібні побоювання існували і перед вступом Польщі до ЄС, однак зрештою від інтеграції виграли обидві сторони.

Він наголосив на значному потенціалі України, зокрема в аграрній сфері, зазначивши, що українська продукція може постачатися не лише до Європи, а й до країн Африки, використовуючи європейські кошти та транспортну інфраструктуру.

Одночасно Кваснєвський переконаний, що після закінчення війни Україні доведеться вирішувати ще більш складні політичні виклики.

"Головною проблемою у фінальному етапі стануть не технічні аспекти, а трансформація з воєнного стану до зрілої демократії", - зазначив він.

Він зазначив, що після завершення війни Україні необхідно продемонструвати функціонування парламенту, незалежних медіа та механізмів стримувань і противаг, а також свою спроможність ефективно протистояти корупції.

Кваснєвський також висловив думку, що після закінчення війни в Україні рух ветеранів може стати впливовою політичною силою.

"Якийсь, умовно кажучи, політичний рух або об'єднання ветеранів, можливо, стане важливим чинником після закінчення конфлікту", - підкреслив він.

У той же час Кваснєвський підкреслив, що наявність військового досвіду не завжди свідчить про здатність до демократичного управління. Тому для України важливо забезпечити відповідність європейським демократичним стандартам.

Обговорюючи санкції ЄС щодо Росії, Кваснєвський підкреслив, що зростання впливу проросійських сил в Європі може ускладнити процес прийняття нових санкційних пакетів.

"Чим більше в Європі зміцнюються проросійські рухи – і Франція може стати першим зразком цього – тим більше з'являтимуться висловлювання на кшталт: 'Ми запроваджували санкції, вже 21-й пакет – і жодних змін не сталося, війна продовжується'", – підкреслив Кваснєвський.

Одночасно, екс-президент Польщі не вважає, що Франція та Німеччина швидко опиняться під політичним впливом проросійських сил.

"Я не такий песиміст, щоб вважати, що два найвпливовіші гравці європейської політики - Франція й Німеччина - за мить будуть на всі сто відсотків керовані проросійськими силами", - зазначив Кваснєвський.

У той же час він закликав Німеччину вивчити уроки, отримані внаслідок поразки ХДС на виборах у Саксонії-Ангальт.

"Не можна ігнорувати те, що сталося. Безумовно, щось відбулося, і це потрібно визнати", - підкреслив Кваснєвський.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що зняття санкцій із російських олігархів свідчить про складність збереження єдності у протидії Росії.