Нові правила гри. Позиції Росії щодо України та Західних країн.
Москва прагне зберегти контроль над вже захопленими територіями України та висуває вимогу щодо отримання влади над усім Донбасом.
Під час неформальних консультацій про Україну в Абу-Дабі російська сторона озвучила свої пропозиції, які вона називає "новою комплексною системою європейської безпеки". Як зазначив головний російський переговірник Владіміра Мединський, Москва має намір створити "нову Ялту та Потсдам", щоб замінити існуючий світовий порядок, сформований після Другої світової війни. Однак ці вимоги викликали стурбованість і рішучу критику з боку європейських лідерів, які розглядають їх як спробу відновити російський вплив і підірвати суверенітет країн Європи.
Які конкретні вимоги висуває Росія?
Згідно з даними, опублікованими таблоїдом Bild, запропонований російськими представниками план "нового європейського порядку безпеки" містить ряд безпрецедентних вимог, які стосуються не лише України, а й країн НАТО та Молдови. Зокрема, Росія вимагає, щоб Фінляндія вийшла з Північноатлантичного альянсу. Альянс повинен відмовитися від розміщення військових баз у Балтійських країнах, таких як Естонія, Латвія та Литва. Ці вимоги відображають давні заяви Москви про необхідність заборонити подальше розширення НАТО, провести навчання подалі від російських кордонів і вивести війська зі східного флангу.
Москва пропонує зберегти за собою вже окуповані території України та вимагає отримати контроль над усім Донбасом (включно з частинами Донецької та Луганської областей, які контролює Київ). Україна ж, за планом РФ, повинна отримати позаблоковий статус і назавжди відмовитися від вступу до НАТО. При цьому членство в ЄС не виключається.
Порти Одеси та Миколаєва повинні бути "демілітаризовані", щоб Україна не могла експлуатувати їх у якості військово-морських баз. У той же час, пропонуються угоди, що забезпечують свободу судноплавства в Чорному і Балтійському морях.
Росія виступає з ініціативою перетворення Молдови на федеративну республіку, до складу якої увійдуть сама Молдова, автономний регіон Гагаузія та невизнане Придністров'я. У випадку, якщо Молдова приєднається до Європейського Союзу, Гагаузія та Придністров'я повинні отримати можливість провести референдуми щодо своєї незалежності.
Москва, у свою чергу, висловила готовність вивести свої війська з Придністров'я. Крім того, російська ініціатива передбачає виведення ядерних арсеналів з Білорусі та відмову від розташування ракет середньої дальності на її території.
Варто зазначити, що, за даними Bild, це лише одна з пропозицій, які обговорюються. Паралельно існують кілька конкуруючих груп посередників, і поки що невідомо, чи підтримав російський диктатор Владімір Путін саме цей план.
Реакція Заходу: "Засідка" і маневри для відвернення уваги.
Після проведення переговорів в Об'єднаних Арабських Еміратах, спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер вирушили до Москви, де провели зустріч з президентом Путіним. Після цього вони відправилися до Дубліна, щоб зустрітися з українським президентом Володимиром Зеленським.
Американська сторона наголошує на необхідності участі Європи у наступних раундах переговорів. За підсумками зустрічей США повідомили про згоду Кремля на участь Європи у переговорному процесі. "Американська сторона досягла прогресу в питанні участі Європи в наступній зустрічі -- безпосередньо у складі переговорних груп і з повноцінним правом голосу", -- заявив Зеленський у Дубліні. Прем'єр-міністр Ірландії Міхол Мартин повідомив, що лідери ЄС визначать свого представника за столом переговорів протягом наступних двох тижнів. Очікується, що наступний раунд може відбутися в ОАЕ або Швейцарії.
Однак спроби Росії пов'язати мирний процес в Україні з переглядом загальноєвропейської архітектури безпеки зустріли рішучий спротив з боку європейських керівників. Вони вважають це небезпечною пасткою: погодження на обговорення більш глобальних питань оборони континенту може виявитися ціною за можливість участі у переговорах щодо України.
Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал висловив занепокоєння щодо цієї "пастки", підкреслюючи, що протягом багатьох років Путін прагнув отримати вплив на питання суверенітету країн НАТО. Головна дипломатична постать Європейського Союзу Кая Каллас акцентувала увагу на тому, що обговорення безпекової архітектури Європи можливе лише після досягнення мирної угоди. "Зосередження уваги на питаннях європейської безпеки наразі фактично відволікає від головного пріоритету, а саме зупинення вогню, здатного покласти край вбивствам в Україні," -- зазначила Каллас.
Під час свого виступу Путін акцентував увагу на важливості того, щоб пропозиції Москви були предметом обговорення ще до того, як буде досягнуто угоди щодо завершення війни в Україні.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта резюмував позицію Європи: "Немає потреби винаходити велосипед. У Європи була дієва європейська архітектура безпеки, доки її спочатку поступово не підірвали, а зрештою - не зруйнували внаслідок російського вторгнення в Україну". Кошта додав, що обговорення таких питань неможливе без "європейського голосу", який має бути спільним результатом ЄС та НАТО.
Президент України Володимир Зеленський також вважає підхід, коли США і РФ обговорюють глобальну безпеку між Європою та Росією, "дещо дивним", та закликав Європу звернути на це увагу.