Київ отримує підтримку, але в той же час Росія отримує допомогу: Південна Корея стала одним з основних постачальників пального для Москви -- The Guardian.
З південнокорейських портів в Росію постачається значна кількість пального, зокрема на танкерах, які підпадають під санкції.
Поки Москва прагне заповнити нестачу пального в умовах війни з Україною, Росія отримує нафтопродукти з Південної Кореї через танкери, які підпадають під санкції. Це суттєво підірвує відкриту підтримку Києва з боку Сеула.
Аналіз портових записів і даних про відстеження суден, проведений The Guardian, виявив, що в липні та серпні більше 176 тисяч тонн пального, переважно дизельного, було завантажено в кількох портах Південної Кореї на сім танкерів, які здійснили 14 подорожей до російського Далекого Сходу.
Три з цих суден перебували під санкціями Великої Британії та ЄС, а одне отримало вантаж шляхом перевалки з судна на судно в південнокорейських водах. Такий метод може приховувати походження вантажу та дозволяє суднам уникати заходу до портових терміналів.
Вражає, що танкери, які потрапили під європейські санкції, здійснювали завантаження пального в портах Південної Кореї та транспортували його до Росії, – зазначив Ісаак Леві, експерт фінського аналітичного центру Centre for Research on Energy and Clean Air (CREA). – Це ставить під загрозу ефективність санкційного режиму та підтримку України з боку Південної Кореї.
Сеул надавав Україні гуманітарну допомогу та нелетальне військове обладнання, таке як шоломи, бронежилети та машини для розмінування. У 2023 році південнокорейський уряд зобов'язався надати $2,3 мільярда підтримки, переважно у формі кредитів.
Однак Південна Корея давно намагається балансувати між підтримкою України та прагненням поліпшити відносини з Росією. Протягом усієї війни Сеул відмовлявся безпосередньо постачати Україні зброю відповідно до своєї практики не надавати летальне озброєння країнам, які перебувають у стані війни. Москва зі свого боку демонструвала зацікавленість у відновленні відносин із Південною Кореєю, зокрема торговельних зв'язків.
Незважаючи на те, що у транспортуванні пального задіяні судна, на які накладено санкції з боку деяких західних союзників Південної Кореї, ця діяльність, схоже, не порушує закони самої країни. Власні обмеження Південної Кореї щодо Росії в основному стосуються контролю за експортом таких товарів, як промислові машини, електроніка та транспортні засоби.
Водночас ці постачання створюють ризик того, що Сеул виглядатиме слабкою ланкою в західних зусиллях із тиску на Росію. Це відбувається на тлі напруження у відносинах із Києвом через передачу двох північнокорейських військовополонених Південній Кореї, яка, за словами Сеула, мала залишатися таємною.
Хто саме володів пальним або продавав його, невідомо: у документах південнокорейських портів ця інформація не зазначена.
Найбільший перевізник -- підсанкційний танкер Layla -- здійснив два рейси з південно-східного порту Ульсан до Владивостока, вирушивши 19 липня та 10 серпня. Загалом він перевіз 57 тисяч тонн дизельного пального.
Під час першого рейсу судно повідомило південнокорейській владі, що прямує до Владивостока. Однак під час другого заявило, що пунктом призначення є Ніїґата в Японії.
Інший підсанкційний танкер Astoria під російським прапором, який також перебуває під санкціями Австралії, 1 серпня завантажив в Ульсані майже 11 тисяч тонн пального. Він заявив Японію як пункт призначення, але потім вирушив до Владивостока.
Третій танкер, що підпадає під санкції, під назвою Chongchon, взагалі не відвідував порт. На початку серпня він забрав приблизно 26 тисяч тонн пального з танкера Celeste I, який не підпадає під санкції, на якорі біля південнокорейського порту Йосу. Після цього судно попрямувало до Владивостока, хоча його офіційним пунктом призначення вказувався Сінгапур.
Власники та управлінці чотирьох танкерів не надали коментарів на запити.
Нафтопереробні потужності Росії зазнали значних втрат через удари безпілотників з України. Згідно з інформацією, наданою Міжнародним енергетичним агентством, у червні обсяги переробки на нафтових заводах Росії досягли найнижчого показника за більш ніж два десятиліття, а виробництво дизельного пального знизилося майже на 30% у порівнянні з попереднім роком.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє, що Москва змушена імпортувати паливні ресурси для підтримки своєї військової діяльності.
Згідно з інформацією, наданою аналітичною компанією Kpler, серед покупців виявилася "Роснєфть" — нафтова компанія, що знаходиться під контролем російської держави і підпадає під санкції Великої Британії, США, Європейського Союзу та Австралії.
Серед покупців виявилася російська нафтова компанія ННК, що належить Едуарду Худайнатову. Варто зазначити, що ця компанія, а також її підрозділ "ННК-Ойл", знаходяться під санкціями з боку Великої Британії.
У серпні Росія здійснила морський імпорт 368 тисяч тонн нафтопродуктів, що перевищує показники попереднього місяця більш ніж у сім разів. Це стало найвищим обсягом імпорту за місяць з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну. Такі дані надає Kpler, проаналізовані CREA.
На Південну Корею припало 112 тисяч тонн, або 31% цього обсягу. За масштабами постачань вона поступилася лише Індії.
Завантаження пального в портах Південної Кореї почало стрімко збільшуватися в липні, у той час, коли президент Лі Чже Мьон на саміті НАТО в Туреччині оголосив про намір виділити 100 мільйонів доларів на відновлення України.
Згідно з опитуванням, яке було здійснено торговельною асоціацією у 2025 році, близько 80% південнокорейських фірм, що зупинили експорт до Росії на початку війни, висловили готовність повернутися до торгівлі.
У березні, коли війна з Іраном призвела до закриття Ормузької протоки, Південна Корея обмежила експорт деяких видів пального та імпортувала російську нафту під санкційним винятком США.
1 жовтня Велика Британія тимчасово звільнила чинні газові контракти Південної Кореї від заборони на надання морських послуг для російського СПГ, яка набуде чинності в січні 2027 року.
Після запиту від The Guardian Міністерство закордонних справ Південної Кореї утрималося від прямого коментування стосовно поставок чи експлуатації танкерів, що потрапили під санкції.
У заяві відомство зазначило, що "як відповідальний член міжнародної спільноти уряд підтримує міжнародні зусилля, спрямовані на припинення війни в Україні та мирне відновлення країни, і бере в них активну участь".
У міністерстві повідомили, що Південна Корея посилила експортні обмеження для Росії відповідно до Закону про зовнішню торгівлю, розширивши їх з "стратегічних товарів на 1402 нестратегічні товари, які можуть бути використані у військових цілях" і "ретельно контролює" дотримання цих вимог.
"Уряд активно стежить за дотриманням експортних обмежень по відношенню до Росії та при потребі вживає заходів згідно з актуальними законами та нормативними документами," — зазначили в міністерстві.
Міністерство закордонних справ Сполученого Королівства не надало коментарів щодо використання південнокорейських портів танкерами, що підпадають під британські санкції, і не уточнило, чи велись переговори між Лондоном та Сеулом щодо цих постачань.
Представник Міністерства закордонних справ Великої Британії повідомив:
"Велика Британія продовжує рішуче підтримувати ефективний моніторинг виконання наших санкцій та взаємодію з міжнародними партнерами, щоб посилити економічний тиск на Росію і зменшити доходи, що підживлюють її агресивні дії проти України."