Від окопів до вашого гардеробу: як Кримська війна сприяла виникненню кардигана та балаклави?
Військовий одяг завжди впливав на модні тенденції в суспільстві. Це беззаперечний історичний факт. На перший погляд, простий в'язаний светр на ґудзиках та закрита маска від вітру приховують елементи однієї з найбільших битв 19 століття.
Як саме речі з холодних окопів стали базовим гардеробом для всього світу, нещодавно розкрили в новому випуску проекту "Загублений світ" на телеканалі 2+2. Ведучий програми Геннадій Попенко звернув увагу на неочевидний зв'язок між сучасними стилями та історичними подіями.
Чи знаєте ви, що спільного між балаклавою та кардиганом? На перший погляд, ці два предмети - один військового стилю, а інший модний аксесуар - належать до абсолютно різних категорій. Проте обидва вони виникли в епоху Кримської війни. Під час облоги Севастополя британські солдати стикалися з холодом і сильними вітрами, тому для захисту від морозу вони почали носити в'язану шапку-маску, яка отримала назву на честь міста Балаклава. Тим часом теплий кардиган на ґудзиках, який англійці надягали під форму, отримав ім'я графа Джеймса Кардигана, який сприяв популяризації цього зручного одягу, -- зазначив Геннадій Попенко.
У середині 1850-х років Британія досягла суттєвої перемоги над Росією, остаточно зупинивши її імперські плани щодо контролю над Босфорською протокою та домінування у світових водах. Після завершення конфлікту британський принц Уельський Едвард VII відвідав Балаклаву, щоб вшанувати пам'ять загиблих солдатів.
Після цього британські монархи неодноразово відвідували Україну. Наприклад, у 90-х роках нинішній король, тоді ще принц Чарльз, прибув до Києва з офіційним візитом, де зустрівся зі студентами Києво-Могилянської академії. Він був вражений їхньою здатністю вільно спілкуватися англійською та знаннями в екологічних питаннях. Серед тих студентів був і відомий сьогодні історик Олександр Палій.
"Коли я навчався в Києво-Могилянській академії, до нас приїхав принц Чарльз. Він ще був достатньо молодим, майже не сивим, таким струнким, підтягнутим, справжній принц", -- згадує історик Олександр Палій.
Але справжній захват у високого гостя викликала архітектура. Чарльз залишив автограф у книзі почесних гостей Софійського собору, довго розглядаючи стародавні мозаїки та фрески. Історик пояснює цю реакцію монарха дуже простою архітектурною різницею між нашими країнами в минулому:
Софія справляє враження справжньої величі. У десятому столітті в Англії було важко знайти хоча б кілька таких храмів – це рідкість, що важко переоцінити.
Більше про цей візит, а також про трагічну долю європейського монарха, закатованого в підвалах КДБ, дивіться у новому випуску проєкту "Загублений світ".
