40-річчя аварії на Чорнобильській АЕС: хронологія катастрофи, яка стала символом розпаду Радянського Союзу.

26 квітня 2026 року минає 40 років із дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції - найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. Потужність радіаційного викиду після вибуху на ЧАЕС була у 300 разів більшою, ніж у бомби, скинутої на Хіросіму.

До ліквідації наслідків аварії в різні роки залучили понад 600 тисяч людей, а сама трагедія стала символом техногенного лиха та одним із знаків занепаду радянської системи. До річниці катастрофи OBOZ.UA відтворює хроніку перших днів після вибуху.

Опівночі на четвертому енергоблоці розпочала свою роботу зміна номер п’ять.

О 00:05 потужність реактора була знижена до 720 МВт, і розпочалась підготовка до тестування проектного режиму.

О 00:28 під час штатного переходу з однієї системи регулювання на іншу старший інженер керування реактором не впорався з процесом, і потужність упала до 30 МВт. Лише о 01:00 автоматичне керування вдалося відновити, а потужність стабілізувати на рівні 200 МВт.

У період з 01:03 до 01:07 до системи були підключені додаткові циркуляційні насоси, які були заплановані в рамках програми випробувань. На 01:23 показники реактора залишалися незмінними, і випробування розпочалися.

О 01:23:40 тестування підійшли до завершення, після чого була активована кнопка аварійного захисту А3-5. Лише через кілька секунд погасло світло, почулися потужні удари, а згодом – вибух. У приміщення четвертого блоку вдерлася хвиля білого пилу з радіоактивними випарами, розпочалися короткі замикання, спалахи та тріск.

О 01:24 повторилися ударні хвилі. Системи управління та захисту відреагували, зупинившись перед досягненням нижніх меж. Зміна почала шукати своїх колег, в той час як перший, другий та третій реактори продовжували функціонувати. У зв’язку з погіршенням вакууму на турбінах потужність третього реактора була знижена.

О 02:30 на місце прибув директор ЧАЕС Віктор Брюханов. У цей час працівники всіма силами намагалися подавати воду до реактора. За кілька годин чергові електромонтери змогли ввімкнути другий аварійний насос живлення. Було надіслано екстрене повідомлення в Союзатоменерго, терміново викликали аварійні бригади, формування цивільної оборони та керівництво штабу ГО ЧАЕС.

О 03:30 черговий штабу цивільної оборони Київської області повідомив про аварію чергового управління внутрішніх справ. У відповідь отримав інформацію, що вогонь уже гасять 58 одиниць пожежної техніки.

Начальник зміни третього блоку Юрій Багдасаров, не дочекавшись дозволу, самостійно зупинив третій реактор. О 05:00 його перевели в режим розхолоджування, тоді як перший і другий блоки ще продовжували працювати.

О 07:00 вдалося ліквідувати пожежу в машинному залі, а саму аварію вдалося локалізувати. На місце події прибуло більше тисячі представників правоохоронних органів. Попри це, мешканці Прип'яті, не підозрюючи про нічну трагедію, вирушали на базар, а вулиці продовжували поливати водою.

О 08:00 на станцію прибула зміна №2. До 10:00 в санчастину Прип'яті було госпіталізовано більше 100 осіб, з яких деяких почали готувати для переведення до московської лікарні №6.

Того ж дня керівник ЧАЕС звернувся до Москви з проханням дозволити евакуацію Прип'яті, однак отримав вказівку не розповсюджувати паніку і утриматися від дій до прибуття урядової комісії. О 11:00 всім співробітникам було наказано покинути четвертий реактор.

Удень до КДБ СРСР пішло перше секретне повідомлення про вибух на ЧАЕС. О 19:00 до Прип'яті прибула перша група військ хімзахисту, а запас води, якою намагалися охолоджувати четвертий блок, до того часу вже вичерпався.

О 21:00 почали зупиняти перший і другий енергоблоки.

Вночі відбулася зустріч, присвячена питанням евакуації мешканців.

О 01:13 було зупинено перший енергоблок, а вже о 02:13 - другий. У місті Прип'ять організували команди для завантаження піску.

Вдень військові вертольоти розпочали скидання мішків із піском у отвір четвертого реактора. О 11:00 через гучномовці жителям Прип'яті було оголошено про евакуацію.

О 14:00 вона розпочалася.

На ЧАЕС того дня залишалося працювати понад 200 людей. Усіх інших, хто не входив до оперативних списків, евакуювали разом із родинами.

28 квітня стало очевидно, що в четвертому реакторі відбувається горіння графіту. Це змусило вертольоти продовжувати скидання піску, свинцю та борного карбіду в зону аварії.

У цей період на першому, другому та третьому реакторах проводилося охолодження систем і компонентів.

Вечірньої пори в рамках передачі "Время" ведучий вперше оголосив офіційне повідомлення про інцидент на Чорнобильській АЕС, внаслідок якого стався вибух одного з атомних реакторів.

Саме в цей день уряди Фінляндії, Норвегії та Данії почали інформувати про збільшення радіаційного фону. У Швеції новини про підвищення рівня радіації були оголошені в ефірі радіостанцій.

У той же час урядова комісія, що базувалася в одному з готелів Прип'яті, прийняла термінове рішення про евакуацію всіх мешканців та працівників міста до безпечних зон. Відповідне місце було обрано на відстані 30 кілометрів від станції – у піонерському таборі під назвою Казковий.

З того часу в кожній 12-годинній зміні на електростанції працювало не більше 45 працівників. Денна зміна завершила процес охолодження всіх активних енергоблоків, а перші три блоки перейшли в стан глибокої критичності.

Для визначення місця джерела радіації в зоні аварії було скинуто більше тисячі тонн суміші, до складу якої входили пісок, бор і свинець. Незважаючи на ці заходи, четвертий енергоблок продовжував диміти.

У цей час слідчі органи працювали з директором станції, головним інженером і тими оперативниками зміни №5, яких не евакуювали через стан здоров'я.

У той же день урядова комісія прийняла рішення про евакуацію жителів 10-кілометрової зони навколо станції. Протягом доби з 15 населених пунктів було евакуйовано близько 10 тисяч осіб.

О 15:00 вчені заявили, що рівень радіації в Києві знаходиться в межах безпечних показників. Проте приблизно о 20:00 напрямок вітру змінився, і радіоактивні викиди почали рухатися у напрямку столиці. Київська область уникнула серйозних наслідків лише завдяки тому, що загальний рівень радіаційного фону на той момент дещо знизився.

У Києві відбувся парад до Дня солідарності трудящих. Його проведення скоротили до двох годин.

У самій Прип'яті на той момент вже панувала тиша і пустота.

На Чорнобильській АЕС практично закінчили процес охолодження першого, другого та третього реакторів, а також їх переведення у стан глибокої підкритичності.

Оперативний штаб, що займається усуненням наслідків інциденту, ухвалив рішення зменшити штат обслуговування до найнеобхіднішого мінімуму. Тепер на станції залишилися працювати тільки 20-30 співробітників замість 220.

В той же день урядова комісія прийняла рішення активувати перший і другий енергоблоки, обґрунтовуючи це необхідністю забезпечення країни електричною енергією. Окрім цього, було ухвалено рішення про евакуацію мешканців з зони, що охоплює 30 кілометрів.

Саме 2 травня вперше провели радіаційну розвідку промислової території ЧАЕС.

Було вирішено злити воду з басейну-барботера, а також встановити охолоджувальну бетонну плиту під фундаментом реактора. Для виконання цих робіт на ЧАЕС терміново направили 388 шахтарів із Донбасу та Москви.

Затримка з евакуацією, намагання замаскувати масштаби трагедії, таємність і запізніле визнання інциденту продемонстрували, наскільки ризикованою може бути держава, яка ставить свої інтереси вище за життя людей.

Через 40 років Чорнобиль лишається пересторогою про ціну брехні, байдужості та безвідповідальності.

OBOZ.UA також публікував фоторепортаж із Зони відчуження.