Путін досягнув мети, яку давно переслідував, під час переговорів у Абу-Дабі, повідомляє Politico.
Посланці Дональда Трампа надали можливість російському диктатору виграти час.
Росіяни, безперечно, мають бути в захваті від результатів останнього раунду переговорів щодо України за посередництва США, які відбулися в Абу-Дабі. В Об'єднаних Арабських Еміратах посланці Дональда Трампа підтримали давню вимогу Кремля -- домовлятися про все одним махом. Про це пише заступник редактора та оглядач із міжнародних питань Politico Джеймі Деттмер.
А президент США згодом заговорив про перспективу "дуже великої" угоди, яка охоплюватиме всю Європу.
Амбітна мета, щодо якої Вашингтон і Москва, очевидно, тепер досягли згоди, полягає в тому, щоб обговорювати всі питання разом. А потім "знайти спосіб врегулювати їх усі одночасно", пояснив Джаред Кушнер журналістам під час брифінгу після переговорів у столиці ОАЕ.
Кушнер, зять Трампа, представляв США на переговорах разом зі Стівом Віткоффом -- інвестором у нерухомість і спеціальним посланцем Трампа з питань Близького Сходу.
От і все щодо поетапного підходу, який досвідчені дипломати-переговорники зазвичай вважають вирішальним для успіху будь-яких мирних переговорів.
Можна також залишити позаду старт із припинення вогню або виснажливі зусилля, спрямовані на розподіл складних питань на простіші, керовані етапи, аби спробувати активізувати процес, водночас зміцнюючи впевненість і формуючи довіру.
Звісно, Росія та Сполучені Штати не зможуть укласти угоду самостійно. Україна матиме право голосу, а європейські лідери вже виступили проти "великої, прекрасної угоди" Трампа, відкинувши будь-які спроби Білого дому та Кремля перекроїти архітектуру безпеки континенту.
Проте однією з давніх амбіцій Кремля було отримати від США підтримку для стратегії "давайте обговоримо всі питання". Цей підхід, за словами Юджина Румера, колишнього співробітника Національної розвідувальної ради США за часів президентства Барака Обами, має на меті "відвернути увагу від справжньої суті проблеми – війни в Україні".
Під час брифінгу для журналістів Румер зазначив, що відсутність поетапного підходу говорить сама за себе і є характерною рисою російської дипломатії, спрямованої на те, щоб "заплутати будь-яку ситуацію".
Важко заперечити його песимістичний настрій.
Російський лідер Владімір Путін відомий своєю здатністю використовувати мирні переговори як засіб для затягування часу, створення плутанини та виснаження своїх супротивників, в той час як продовжує реалізовувати свої плани. При цьому він постійно стверджує, що всі питання є взаємопов'язаними й повинні бути вирішені одночасно.
Спроби впоратися з усім одночасно часто призводять до того, що нічого не досягається. Проте саме в цьому і є основна ідея.
"Очевидно, що Путін просто затягує час, намагаючись знищити або захопити Україну чи перемогти в цій війні на виснаження, очікуючи, що допомога з Європи припиниться, а сама Європа розколеться", -- заявив Politico український опозиційний депутат Микола Княжицький.
Стратегія "давайте все обговоримо разом" є важливим елементом тактики, яку Путін та його міністр закордонних справ Сергій Лавров неодноразово застосовували у відносинах з Україною, а також раніше – у контексті Сирії.
Екс-головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, який тепер займає пост посла України в Лондоні, застерігав, що ця стратегія має на меті виснажити супротивників та втомити їх. Він також зазначив, що це є типовим прийомом, характерним для радянської військової тактики.
"Путін прагне відновити імперію, а українці жадно бажають свободи. Усе решта – це лише нюанси," – зазначив Курт Волкер, екс-посол США та спеціальний представник з питань переговорів щодо України під час першого президентського терміну Дональда Трампа.
На його думку, ідея про те, що Путін бажає миру, активно веде переговори або готовий укласти розумну угоду, є помилковою.
Переговори в якості інструменту війни здатні слугувати для відволікання уваги, затягування процесу, створення можливостей для маневру та приманювання до пастки тих, хто має добрі наміри.
Це особливо яскраво проявилося між 2014 і 2017 роками, коли Лавров і тодішній державний секретар США Джон Керрі "вели переговори" щодо Сирії.
Ці переговори стали вирішальними для Москви, оскільки дозволили їй підтримати сирійського президента Башара Асада, переконавши тодішнього президента Обаму відмовитися від військових дій і проігнорувати свою власну "червону лінію" стосовно використання хімічної зброї в Дамаску.
Єдиний інший високопоставлений помічник Кремля, який так само завзято, як і Лавров, застосовує цю стратегію безкінечного заплутування, – це улюблений "історик" Путіна Владімір Мєдінскій. Він займав посаду міністра культури з 2012 по 2020 рік і відомий своїм надзвичайним патріотизмом.
Прихильник встановлення пам'ятників Йосипу Сталіну, він очолював російську делегацію на переговорах з Україною ще зі Стамбула у 2025 році.
Він нагадав про Велику Північну війну, що тривала з 1700 по 1721 роки, як про застереження, яке свідчить про готовність Росії вести війну проти України стільки часу, скільки буде потрібно для досягнення своєї мети.
У столиці ОАЕ, Абу-Дабі, російську делегацію знову очолив Мєдінскій.
Протягом років, що пройшли з моменту повномасштабного вторгнення Путіна, червоні лінії, встановлені Москвою, залишилися незмінними.
Протягом багатьох років російський керівник і його найближче оточення чітко окреслювали свої претензії — умови, які насправді могли б призвести до ліквідації України як незалежної держави.
Вони прагнуть отримати запевнення, що Київ ніколи не стане членом НАТО, залишиться геополітично нейтральним і не матиме можливості самостійно вирішувати свою долю. Крім того, вони хочуть, щоб на військові запаси та чисельність армії були встановлені жорсткі обмеження.
Москва також наполягає на визнанні міжнародною спільнотою Криму та чотирьох східних областей, які вона вважає частиною Російської Федерації.
А до того часу, як вихвалявся Мєдінскій, Росія продовжуватиме вести війну.