В Асоціації ритейлерів пояснили, яким чином удари Росії можуть позначитися на вартості товарів.

Нещодавня масштабна атака Росії на логістичну інфраструктуру виявилася одним із найсильніших ударів по українському ритейлу. Проте за час повномасштабної війни бізнес адаптувався до нових реалій і зумів знайти способи функціонування навіть в умовах нестачі товарів.

Цю інформацію озвучив Андрій Жук, голова Асоціації ритейлерів України (RAU).

Остання масована атака росії по логістичній інфраструктурі стала одним із найболючіших ударів по українському ритейлу за останній час. Під обстрілами опинилися логістичні потужності Rozetka, Епіцентр, Нова пошта, Novus, Fozzy Group та інших компаній, зазначив він.

"Після кожної значної атаки постає одне й те саме запитання: чи слід очікувати нестачі товарів? Наразі відповідь — ні", — зазначає Жук.

На сьогоднішній день немає підстав стверджувати, що останні удари призвели до різкого загального підвищення цін. Однак кожен знищений логістичний об'єкт призводить до зростання витрат для підприємств.

"Компаніям доводиться орендувати нові приміщення, перевозити товари довшими маршрутами, залучати додатковий транспорт, відновлювати запаси, обладнання та IT-системи", - розповів він.

За його словами, деякі з цих витрат можуть з часом відобразитися на собівартості продукції. Однак визначити єдиний відсоток підвищення цін не видається можливим. В кожному конкретному випадку для різних підприємств і товарних груп наслідки можуть суттєво відрізнятися.

Кінцеві ціни залежать не лише від логістики, а й від закупівельної вартості, курсу валют, пального, електроенергії, заробітних плат і конкуренції, зазначив він.

"Безумовно, окремі компанії зазнали колосальних втрат. Десь можуть виникнути локальні перебої, затримки поставок або тимчасово зникнути окремі позиції. Але говорити про дефіцит продуктів чи товарів першої необхідності підстав немає", - запевняє голова асоціації.

За його словами, українські ритейлери створили резервні маршрути, альтернативних постачальників, власні логістичні рішення та навчилися швидко перебудовувати постачання. Саме тому навіть після настільки серйозного удару система продовжує працювати.

"Зараз найбільші труднощі виникнуть у компаній, діяльність яких тісно пов'язана з логістикою. Зокрема, це стосується маркетплейсів та онлайн-торгівлі", - підкреслив він.

За його словами, для таких компаній логістичний центр -- це серце всього бізнесу. Якщо його втрачено, потрібно за дуже короткий час повністю перебудувати процеси. При цьому страждає не лише сама компанія.

"Тисячі українських бізнесменів здійснюють свою діяльність через маркетплейси. Для багатьох з них навіть незначні затримки у кілька днів можуть призвести до втрати продажів, клієнтів та доходів", - зазначає він.

Голова асоціації зазначає, що атаки ще більше прискорять процес, який триває вже кілька років. Модель одного великого розподільчого центру поступово відходить у минуле.

Замість цього, компанії все активніше вкладатимуть кошти у децентралізацію: розподіл товарних запасів між кількома складами, створення регіональних логістичних центрів, дублювання маршрутів, резервні транспортні засоби, а також пряма доставка товарів від виробників до роздрібних магазинів без проходження через центральний склад.

"Отже, ця модель коштує більше. Проте, на сьогоднішній день безпека є настільки ж важливою, як і фінансова вигода", - підкреслив Жук.

"Створення сучасного логістичного центру за кілька тижнів є неможливим завданням. Однак, відновлення самих логістичних процесів можна здійснити набагато швидше," - підкреслив він.

Саме це зараз і роблять українські компанії: перерозподіляють товарні потоки, запускають альтернативні маршрути, орендують нові складські площі, змінюють логістичні схеми та домовляються про прямі поставки.

"Це означає, що бізнес не чекає завершення будівництва нових центрів, а відновлює роботу практично одразу", - пояснив голова асоціації.

За його словами, сучасний бізнес потребує доступних фінансових ресурсів для відновлення, розширення програм страхування від воєнних ризиків, оперативного узгодження нових логістичних об'єктів та спрощення процесу імпорту обладнання та інших необхідних матеріалів.

Він також зазначив, що необхідно розвивати стабілізаційний фонд, який буде сприяти підтримці стратегічної інфраструктури в галузі торгівлі та логістики.

Напомним:

Російські агресори зруйнували склади українських компаній, які займають площу понад 400 тисяч квадратних метрів, що дорівнює 56 футбольним полям.

У ніч на 5 серпня війська російської армії здійснили напад на логістичні та виробничі об'єкти "Епіцентру" в Києві та Калинівці. Внаслідок цієї атаки загинув один співробітник компанії, а ще троє отримали поранення.

Унаслідок російської атаки в ніч на 5 серпня були пошкоджені логістичний центр NOVUS і два розподільчі центри "Сільпо". Загинули шестеро працівників.

Російські сили також нанесли нищівний удар по логістичному складу Intertop Ukraine, де зберігалися товари Puma, а також знищили складські приміщення логістичного партнера Bosch Ukraine. За попередніми даними, вся продукція Bosch, що знаходилась у цьому складі, була повністю знищена.

У Rozetka підкреслили, що безпосередні витрати компанії через російські напади становлять мільярди гривень і є найвищими за весь час існування підприємства.